 |
| Адольф Гітлер відвідує молитовне поминання померлого Йозефа Пілсудського. Берлін, 1935 р |
Нещодавно
кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом
«просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу
пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом
України В.Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері.
При цьому стверджувалося начебто С.Бандера колаборував з німецькими
фашистами. Такі дії польських євродепутатів викликали справедливе
обурення української громадськості і недаремно. З одного боку, маємо
факт незаконного втручання представників іноземної держави у внутрішні
справи України. З іншого – це злісний і безпідставний наклеп на
українського історичного діяча, борця за незалежність України.
Дії окремих членів польської делегації, засліплених ненавистю до українського народу, можна, принаймні, пояснити їх обмеженістю, "зацофаністю" так би мовити. Але те, що Європейський парламент став рупором крайнього польського шовінізму – це не вкладається в рамки правової і демократичної риторики, досі характерної для цієї інституції.
Ми не заперечуємо, що Степан Бандера і керована ним Організація Українських Націоналістів (ОУН) були свого часу грізними ворогами польського імперіалізму і для досягнення своєї мети – незалежності України - застосовували проти окупаційної польської влади силу. Але це була відповідь на насильства над українським народом, у якого польські шовіністи відібрали свободу. Тому дії С.Бандери є абсолютно виправданими з погляду права і моралі. Зрештою, в сучасних документах ООН, зокрема щодо прав поневоленого палестинського народу, визнано законними всі способи боротьби з окупантами, із збройним включно. Це право належить і українцям. Хто стверджує інакше – той расист.
