24.06.2011

Діагноз: українофобія

Іван Дзюба під час презентації нової книги
Академік Іван Дзюба дослідив коріння сучасної українофобії. У своїй книзі «Нагнітання мороку. Від чорносотенців початку ХХ століття до українофобів початку століття ХХІ» він аргументовано доводить, що вже у незалежній Україні, за підтримки правлячої олігархії та залежної політичної еліти, «відбувається системна компрометація національних історичних та культурних цінностей і насаджування ідеології російського неоімперіалізму».

Щоголєв вказував, що головне – правильно спрямувати шкільну освіту, відівчити молоде покоління від мови й запровадити «меры против периодической печати на украинском языке».

Ще один із заповітів Щоголєва – не допускати, щоб Боже слово звучало українською мовою, не дозволяти священикам проповідувати по-українському.

08.06.2011

Міфи російської історії: маленькі битви великого князя

На відміну від невеликої кількості руських літописів, у шведів літописання було розвинуте куди ширше. Але ніде, у жодному джерелі нема ані слова про якусь Невську битву. Якщо хтось подумає, що шведи вирішили замовчати свою поразку, то мушу розчарувати.

Недавно Дмітрій Мєдвєдєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити у 2012 р. 1150-річчя російської державності. Бо, мовляв, "у нас спільні історичні та духовні корені". А далі заліпив таке, що хоч стій, хоч падай: "державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі – північного заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери прийняли також в усьому цьому участь".

Цікаво, де він таку канонічну теорію вишпортав. Щоб мене качка брикнула, коли не Кіріл підказав! Це ж треба – з півночі на південь. Так чого доброго ми довідаємося, що і Київ московити заснували, і Львів, і Чернігів...

02.06.2011

У Німеччині поставили сатиричну п'єсу про екс-охоронця нацистського концтабору Дем'янюка

У Німеччині поставили сатиричну п'єсу про Джона (Івана) Дем'янюка, колишнього охоронця концтабору Собібор, якого судять в Мюнхені за звинуваченням у причетності до вбивства 27 900 ув'язнених, повідомляє Bild.
Автором п'єси "Процес Дем'янюка - Голокост-кабаре" виступив молодий єврей-драматург з Канади - 36-річний Джонатан Гарфінкель (Jonathan Garfinkel). Прем'єра має відбутися 31 березня в театрі Гейдельберга.

Гарфінкель, за власним зізнанням, виріс в ортодоксальному єврейському середовищі, уважно стежив за Дем'янюком протягом останніх десяти років. У 2005 році була поставлена його перша п'єса про охоронця Собібора, присвячена процесу 1987-1988 років, що відбувся над Дем'янюком в Ізраїлі.

Нагадаємо, що Дем'янюк тоді був засуджений до страти, проте потім, 1993 року, Верховний суд Ізраїлю скасував цей вирок. З початком процесу в Мюнхені Гарфінкель спільно з драматургом з Гейдельберга Ніною Штайнгільбер (Nina Steinhilber) ґрунтовно переробив початковий варіант п'єси.


Гарфінкель неодноразово відвідував судові засідання у Мюнхені. "Мене сильно вразило, коли я побачив, що Дем'янюк фактично перетворився тут на символ. Виникає відчуття, що на процесі мова йде вже не про нього, а про прагнення Німеччини юридично примиритися зі своїм минулим", - зазначив драматург.

11.04.2011

В Криму відбудеться шабаш україножерів, україноневисників та українофобів

Голова кримської організації Української народної партії (УНП) Олег ФОМУШКІН вважає україноненависницьким фестиваль «Велике російське слово», що проводиться у Криму, і вимагає від Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА і Верховної Ради заборонити його.

О.ФОМУШКІН зазначив, що на згаданому фестивалі обговорюються не теми культури й мистецтва, а переважно питання політичні.

«Цей фестиваль не має нічого спільного з поезію чи прозою, а щороку перетворюється на типовий шабаш російських шовіністів з усієї України та Росії. Теми більшості засідань фестивалю стосуються політичних, релігійних, економічних і журналістських питань, на них розробляються плани деукраїнізації і тотальної русифікації України», - сказав представник УНП.
Він також закликав Службу безпеки України поцікавитись цим фестивалем.
«На ньому відверто говорять про нібито необхідність сепарації окремих територій України і навіть про необхідність ліквідації незалежності нашої держави. До того ж, вся ця антиукраїнська «п’ята колона» фінансується з бюджету Криму й України», - заявив О.ФОМУШКІН.

08.04.2011

Професор УКУ: Влада робить все, щоб українську мову сприймали як «оголтелый национализм»

Можна багато говорити про мову й культуру, але не помічати того, що зараз влада робить все для того, щоб усе українськомовне сприймалося не інакше як «оголтелый национализм». А ось нормальна людина, за цим задумом, повинна бути толерантною, освіченою і... російськомовною.

Таку думку висловив професор УКУ, історик Ярослав Грицак у інтерв’ю газеті «День».
«Наприкінці 1980-х Польща була біднішою, ніж Україна. А тепер Польща – зразок економічного дива, – зазначає історик. – Це одна з найуспішніших країн Східної Європи — а дехто каже, що взагалі Європи. Отже, коли хочеш досягти успіху, то треба вміти переглядати певні речі, часом навіть дуже радикально. Можна багато говорити про мову й культуру, але не помічати того, що зараз влада робить все для того, щоб усе українськомовне сприймалося не інакше як «оголтелый национализм». А ось нормальна людина, за цим задумом, повинна бути толерантною, освіченою і... російськомовною».

Безпорадність перед нахабством - під гаслом боротьби із ксенофобією в Україні культивують махрову українофобію

Якщо ксенофобії нема, її треба вигадати. Яскравим прикладом такої провокації став скандал, що спалахнув навколо історичного роману Василя Шкляра «Чорний ворон» («Залишенець»).

24 лютого під час засідання організації «Собор громадської згоди» на чолі з Дмитром Табачником директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький висловив обурення тим, що Шевченківську премію хочуть вручити цьому письменникові. Його роман про останні дні боротьби повстанців Холодного Яру було названо ксенофобським, антисемітським та порно­­графіч­­ним. Авторові закинули вживання слів «москаль», «жид», «смакування сцен жорстокості». До позиції директора «Фоліо» (видавництва, у якому виходять друком книжки Дмитра Табачника і з яким відмовився співпрацювати Юрій Андрухович) радо пристали про­­фесійні «борці із ксенофобією» з Партії регіонів – нардепи Вадим Колесніченко та Олена Бондаренко.

23.03.2011

На телеканале Интер реализуется концепция русского мира

Заместитель председателя Верховной Рады Украины, один из лидеров партии «Батьківщина» Николай Томенко убежден, что владельцы телеканала «Интер» реализуют концепцию информационного «русского мира»

Томенко считает очевидным, что концепция превращения Украины в составляющую «русского мира» набирает обороты. По словам вице-спикера, сторонники этой концепции есть и в правительстве, и в парламенте, и среди владельцев большого бизнеса. «Каждый из «уполномоченных представителей русского мира» в Украине активно реализовывает эту доктрину», - цитирует Томенко пресс-служба БЮТ.

21.03.2011

Галичанофобія: Міносвіти рекомендує школам дитячий журнал, в якому принижують галичан. Табачник зовсім втратив розум.

У рекомендованому Міносвіти до передплати для всіх українських навчальних закладів І-ІІІ ступеня дитячому журналі «Щедрику-Ведрику» галичани подаються як селяни, мислення яких відбувається за принципом «на хлопський розум».

Окрім того, в журналі наголошується, що не буває «галичан великих політиків».
«Існування галичанина  зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення – «на хлопський розум». У п’ятницю обласні центри на третину порожніють, люди роз’їжджаються по області, для того, щоб в понеділок наповнитися жителями сіл і містечок, «затарених» бульбою, буряком, яйцями, молоком і всім, що допомагає виживати в західноукраїнському не індустріальному місті», - йдеться у статті про Галичину у випуску за грудень 2010 року, який надала ZAXID.NET "Самопоміч".

16.03.2011

Зниклий в Україні палестинець сидить в ізраїльській в'язниці. Людей таємно вивозять з України, а влада шмарклі витирає

Міністерство внутрішніх справ Палестинської автономії направило офіційне звернення до голови МВС з приводу зникнення інженера. Палестинця Дірара Абу-Сісі кинули в ізраїльську в'язницю того ж дня, коли він зник з поїзда "Харків-Київ" в Україні, і в Ізраїлі діє судова заборона на поширення інформації про нього, повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на ізраїльських правозахисників.

"У тюремній службі підтвердили, що він перебуває у них з 19 лютого 2011 року. Спочатку його помістили у в'язницю поблизу міста Петах-Тіква, потім перевели у в'язницю "Шикма" біля Ашкелона. Нам відомо, що в обох випадках він перебував під контролем спецслужб. Я не маю жодного уявлення, в чому його звинувачують. Маємо судове рішення, яке забороняє поширювати інформацію про це", - сказав фахівець правозахисної організації "Гамокед" Далія Керштейн.

Тим часом представник палестинської діаспори в Києві Ях'я Харботлі не відкидає, що інженера Дірара Абу-Сісі ізраїльські спецслужби могли вивезти з України без відома її уряду. "Ізраїльська влада підтвердила факт захоплення цього інженера. Про це його адвокатові повідомили в адміністрації в'язниці. Українська міліція до цього може бути і непричетною. "Моссад" вже здійснював подібні операції в інших країнах. Інженера могли вивезти дипломатичним транспортом або літаком з одного з невеликих аеропортів України. З Діраром, думаю, так і зробили", - сказав він.

Такий сценарій не відкидає і український експерт-сходознавець Віктор Каспрук. "Біля Києва є невеликі аеропорти, такі як Гостомель. Саме з них деякі бізнесмени втікали з України. Ймовірно, з такого аеропорту Абу-Сісі відправили до Ізраїлю. Це серйозний тест для країни. Якщо інформація хоча б наполовину правдива - це означає, що влада зовсім не контролює території України", - вважає експерт.

Дружина палестинського інженера, українка Вероніка Абу-Сісі, вимагає в українських силових відомств та в ізраїльської влади правди про свого чоловіка. Вона вважає, що справу свідомо затягують. "Я була в прокуратурі, зі мною чотири години говорили ні про що. У всіх інстанціях знають, що сталося, і заявляють, що не отримували моїх звернень. У посольстві Ізраїлю мені не надали жодної інформації, але обшукали, і зрештою не пустили в будівлю", - скаржиться дружина біженця.

"Адвокат Міхала Оргабі, яку надала держава Ізраїль, відмовляється говорити, в чому звинувачують мого чоловіка. Але чомусь кожного разу цікавиться, в якій я країні і що я роблю. Я найняла двох приватних адвокатів, 18 березня йому дозволять з ними зустрітися", - сказала Вероніка Абу-Сісі.

Родичі Дірара Абу-Сісі стверджують, що він перебуває в повній ізоляції і що до нього не пускають адвокатів.

11 березня в Службі безпеки України повідомили, що у СБУ немає офіційного підтвердження того, що зниклий в лютому громадянин Палестини Дірар Абу-Сісі перебуває в Ізраїлі. При цьому СБУ хоче отримати підтвердження або спростування інформації про нібито його викрадення в Україні. У МВС України повідомили, що перевіряють будь-яку інформацію, яка може допомогти встановити місце перебування Абу-Сісі і зазначили, що міліція його не затримувала.

18 лютого директор електростанції Гази Дірар Муса Абу-Сісі, 1969 року народження, сів у 6-й вагон потяга "Харків - Київ". Згідно з розповіддю його дружини Вероніки, що посилається на провідників, через дві години після того, як її чоловік сів у потяг, в його купе зайшли двоє чоловіків, пред'явили посвідчення співробітників спецслужб і повели Дірара в невідомому напрямі. Згодом провідники відмовилися надавати свідчення і заявили, що в поїзді нічого не відбувалося і жодних викрадень не було.

Міністерство внутрішніх справ Палестинської автономії направило офіційне звернення до голови МВС України з приводу зникнення інженера.

Дірар Абу-Сісі одружений з громадянкою України, є батьком шістьох дітей. Він провів у Газі 12 років і намагався отримати українське громадянство. Дружина Абу-Сісі Вероніка звинуватила ізраїльську розвідку "Моссад" в причетності до викрадання чоловіка і заявила, що її чоловік перебуває на державній службі, ніяк не пов'язаний з терористичними організаціями, не належить до багатих бізнесменів, і тому навряд чи міг привернути увагу злочинців.