Як перекладається слово "єврей" українською

Словотвір: перекладаємо слово "єврей"

жид

Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидок, жидочок, жидунь, жидик. Ув. Жидюга. Шевч. 133. Жидяка. Мнж. 147.

Жид — етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.

Чес. žid,
Словац. žid
Пол. Żyd
Словен. jew
Хорв. Jevrejin
Анґл. Jew

Слово запозичене прадавніми слов'янами ще в дописемну доруську добу і походить від латинського Jūdaeus – іудей, жид, воно від гебр. iǝhūdī – іудей, від особового імени гебр. Iǝhūdā – Іуда, що означає «славлений, хвалений».

Перші писемні згадки слова: Остромирове Євангеліє (1056—1057) – жидовинъ, Галицьке Євангеліє (1114) – жидомъ. З часів Київської Руси відомі Жидівські ворота, дільниця Києва «Жидове» тощо.

Слово нейтрально і без негативного забарвлення бачимо у Грінченковому словнику української мови, у «Приказках і прислів'ях» Матвія Номиса і в Шевченка. Насправді, чи то у словнику Грінченка, чи в Кобзарі, чи ще де ви узагалі не зустрінете слово "єврей", яке українці просто б не зрозуміли, бо слова цього в Україні не було, лишень в Росії. Кого б ви з давніх українців не спитали, слово "єврей" було би для них такою ж абракадаброю, як слово "комп'ютер" чи "ісконний".

Термін «жид» також вживається у працях істориків, зокрема російських, коли термін «єврей» є анахронізмом.

Даниил, желая населить города свои, наполнил их, подобно соседям своим, князьям польским, чужестранцами: немцами, поляками, армянами, жидами // С. Н. Соловьёв. Учебная книга Русской истории. XVI. Судьба Юго-Западной России после татарского нашествия, стр.42

Негативного забарвлення слову "жид" надали московити при окупації України, вони вважали українську мову діялектом російської, тому і не приймали, що мова може мати значення слів відмінні від них у мові російській.

На думку ізраїльського професора, доктора Соломона Ґольдельмана, вживання в українській мові етноніма "єврей" на противагу етноніму "жид" є ознакою святенництва та боягузства, оскільки його вживання є в українській мові природнім і не має зневажливого характеру, як у мові російській.

Словоформи
Етимологічний словник української мови фіксує такі словоформи від кореня жид: жиденя, жидівка, жидівство, жидівча, жидовин, жидовиця, жидя, жидовіти, жидувати, зжидовілий, зжидовіти

Читайте також: Зиновій Книш: Чому євреїв варто називати жидами