09.03.2018

Навіщо українцям нав’язують вульгарні дискусії про їжу

дегенерат

Розмови з приводу «багато їдять», «дорого їдять» і навіть «їм – бо можу собі дозволити!» з легкої руки Реви почали виникати в Україні регулярно.


Треба з німців приклад брати!


Напевно, немає людини в країні, яка б не чула про пам’ятну заяву міністра соціальної політики Андрія Реви з приводу того, що українці багато їдять. І знайдеться не так вже й багато людей, кого б ця заява не зачепило.

Нагадаємо, що в серпні 2017 цей вельми вгодований соціальний міністр дорікнув співвітчизників щодо обжерливості і зовсім незрозуміло до чого навів у приклад німців: мовляв, ось у кого треба було б повчитися культурі харчування!

На щастя, Європа для нас сьогодні відкрита, і в Німеччині бував не один Рева. І ті, хто не раз користувалися німецькою гостинністю, були чимало здивовані міністерською заявою, адже ніякої особливої ​​«культури харчування» у німців немає! Їдять вони побільше нашого! До того ж і основні страви, і десерти традиційної німецької кухні, як правило, важкі, жирні й калорійні.

У грошах теж виходить халепа: скільки не крути, а проїдають німці вчетверо, а то і вп’ятеро більше за нас. Звичайно, в процентному співвідношенні до зарплат німецька «картинка» виглядає набагато привабливіше української. Але будь-якій розумній людині зрозуміло: це не від того, що німці їдять менше, а від того, що зарплати у них в рази більше!

03.03.2018

Польський юрист влучно описав «російськомовних українців»

Нещодавно в мережі викликала обурення фраза Юрія Винничука про те, що, мовляв, російськомовне населення України – не українці.



Чимало “тожепатріотів” накинулося на всіх причетних до публікації зі звинуваченнями в дискримінації, розпалюванні, поширюванні й розхитуванні. Але річ, мабуть, не в розхитуванні, а в тому, що в душі, якщо вона там є, вони відчувають, що це правда. Вони не можуть стати частиною українського народу, бо ненавидять його мову й культуру. Хотіли б бути хазяями цієї землі, але поки що тут ще забагато українців. Тому вони щосили проти нас воюють, усіма способами, які мають в арсеналі – звинуваченнями, істериками, образами, скаргами й погрозами намагаються змусити українців мовчати, а якщо говорити – то їхнім язьіком.

Вони не розуміють, що всі все бачать, усім зрозуміло, хто чужинець і загарбник, а хто – нормальна людина.


Польський юрист написав про свій досвід спілкування з “російськомовними українцями” – і він не надто райдужний. Але слово автору:

29.01.2018

Не нам, бл@дям


Ми ще довго будемо вихаркувати з себе русскій мір разом із совком. Можливо, доти, доки не мине сорок біблійних років від часу неволі, а може, на років десять довше, бо все десятиліття 90-тих – це була суцільна стагнація як культурна, так і економічна. Буйним цвітом розквітав олігархат, але не було українських книжок, українських фільмів, українського телебачення.

Кучма, який, будучи депутатом, писався в паспорті «русскім», уже йдучи на президента, різко поміняв національність. Але при цьому не перестав бути кондовим русскім мужичком з усіма атрибутами середньостатичного жителя Клязьми чи Рязані – з оцими усіченими кінцівками слів, з сентиментальними підспівками у Кобзона і Яна Табачніка, з томним умілєнієм на адресу Євтушенка.

Авжеж, совок був його молодістю. Що тут дивуватися? І я навіть не дивуюся тому шквалу негативу, який вихлюпнувся на адресу В. В'ятровича, аж до намагання поставити йому діагноз і вжитого в пориві пристрасті істеричного вигуку «нє ім, блядям, учіть нас родіну любіть» (Боря Філатов).

Про яку саме родіну мова йшла, важко здогадатися.

Я це розумію так, що не нам, блядям, дозволено вказувати їм, русскім людям (не має тут значення справжнє етнічне походження), що слухати і ким захоплюватися!

19.01.2018

«Русскій мір» вислизає з ополонки



В останнє десятиріччя поряд із нездоланним «дідом Морозом» у зимові свята поширилася ще одна «скрепа», що має єднати українців із «русскім міром» - звичай хрещенського моржування.


Київська християнська традиція завжди ставилася до Богоявлення або ж Хрещення Господнього з пієтетом. У церкві велике освячення води відправлялося напередодні, 5 січня[1]. А в сам день Богоявлення, 6 січня[2], громада вирушала на річку, озеро або ставок. Там заздалегідь виливався зі скрижанілої води, часто забарвленої буряковим квасом, хрест, ставився престіл, розчищалася ополонка і священик відправляв у ній освячення води. Це освячення називалося ще Йорданським, бо кожна водойма з освяченою водою символічно уподібнювалася до річки Йордан, у якій Ісус Христос прийняв хрещення від Іоана Предтечі. Воду з освяченої водойми пили, нею кропили оселі, її зберігали в хатах як велику святиню. Нікому й на гадку не спало б купатися в цій воді. Навпаки – подекуди існувала навіть народна пересторога: до кінця богоявленських свят або принаймні три дні не використовувати освячені водойми для побутових потреб, не занурюватися в них оголеним тілом.

Натомість у російських селах поширилася цілком інша звичка: пірнати в ополонку відразу після освячення води. Вона мала свої історичні прецеденти. Пригадаймо: ще наша «Повість временних літ» передає подив апостола Андрія Первозваного, коли він, встановивши хрест у Києві, подався на північ і там побачив у землях фіно-угорських племен, де згодом сформувався російський народ, лазні. В уста апостола Нестор-літописець вкладає розгублені спогади про диваків, які після лазні «вилізуть ледве живі. А обіллються водою студеною — і тоді оживуть». Можливо, спонукою для росіян став теж побачений у Греції звичай кидати після освячення води хрест у море, звідки його діставали пірнальники.

14.01.2018

Євстратій Зоря: Як Московський патріарх сам за Сталіна молився і всіх до цього закликав

Молитися за упокій дворічного хлопчика Московському патріархату «канони нє вєлят» - бо він «неправильно хрещений». А от за Сталіна молитися, який не лише неодноразово публічно зрікався християнської віри, але й був одним з найбільших гонителів і мучителів Церкви і народу - «вєлят». Ще й з патріаршими похвалами, у головному соборі…

Речь Патриарха Московского и всея Руси Алексия перед панихидой по И.В. Сталину, сказанная в Патриаршем соборе:

«Великого Вождя нашего народа, Иосифа Виссарионовича Сталина, не стало.

Упразднилась сила великая, нравственная, общественная: сила, в которой народ наш ощущал собственную силу, которою он руководился в своих созидательных трудах и предприятиях, которою он утешался в течение многих лет. Нет области, куда бы не проникал глубокий взор великого Вождя. Люди науки изумлялись его глубокой научной осведомленности в самых разнообразных областях, его гениальным научным обобщениям; военные — его военному гению; люди самого различного труда неизменно получали от него мощную поддержку и ценные указания. Как человек гениальный, он в каждом деле открывал то, что было невидимо и недоступно для обыкновенного ума.

01.01.2018

Життя Московитів


У московитів дуже багато цікавих звичаїв, які абсолютно не підпадають під розуміння і природу звичаїв слов’ян.


Основою цього дослідження є відомості, викладені виключно іноземцями, які перебували на території Московії з XV по XVII століття.

Це більше 40 пам яток історії, свідчення, записки, щоденники, описи, доповіді і т.д., які збереглись до наших днів в оригіналах чи копіях, перекладені на російську мову і розміщені на сайті бібліотеки східної літератури.

Звичайно, ми можемо звинувачувати їх в упередженості, відсутності системних знань, нерозумінні звичаїв та звичок абсолютно чужої для них держави.

Аргументом проти є і те, що вони, в одиничних випадках, але користувалися відомостями один одного, описуючи певні події, інші відомості частково переймали з чужих переказів та чуток. Не забуваємо й те, що був і значний особистий фактор, так як Московська земля не всіх приймала щиро, а часто навпаки, більшість зазнало, якщо не переслідувань, то принаймні певних труднощів, пов язаних з суворим кліматом, звичками тамтешніх людей та правителів.

06.11.2017

Лариса Ніцой: На четвертому році війни латентні сепаратисти нас обслуговують російською


У мене зник Інтернет. Набираю провайдера Bilink 044593333, 0445943434, 0504983434, 0964983434, 0934983434 . Вмикається автовідповідач:

– Здравствуйтє, ви пазванілі…
«Нічого собі! В «Ланеті» автовідповідач українською уже й забула відколи, а в цих ще й досі тирса в голові. Зараз почнеться прикол з двома кнопочками: єслі ви хатітє рускій язик – нажмітє адін, єслі ви хатітє украінскій язик – нажмітє два. Скільки можна тулити державну мову на кнопку два? Якась диверсія.
Трубка тим часом продовжує:
– Ви пазванілі в атдєл абслуживанія абанєнтав кампаніі «Білінк». Тирлик-тирлик-тирлик. Тирлик-тирлик-тирлик-тирлик.
Що? Навіть другої кнопки мені не запропонуєте?! Тобто, державної мови у них не передбачено зовсім? Прикольний початок.
– Здравствуйтє. Я вас слушаю. – вмикається дівчачий голос.
– Доброго дня! – зітхаю. – Ви зі мною розмовляєте іноземною мовою. Я дуже перепрошую, але чи не могли б ви зі мною перейти на українську?
– Можу, якщо треба.
– Звісно треба! Чи нас уже загарбали? Чи це вже не Україна? Взагалі-то, треба починати з української, і вже тоді, якщо треба, переходити на російську, а не навпаки! Отже, у мене зник Інтернет…

30.06.2017

7 причин, чому ви не зробите нічого вражаючого

Унікальний погляд на те, що потрібно, аби досягти успіху в житті. Ця стаття може шокувати вас, але змусить нарешті почати діяти.

Реймар Тірадо (автор публікації) – підприємець, котрий завжди прагне навчатися і дізнаватися щось нового. Він ніколи не зупиняється на досягнутому.

Пропонуємо вам прочитати цю статтю, а потім довести йому на ділі, що він неправий.

content full
"Слідування шляхом, який колись пройшли інші, – розумне рішення, тому прогресу можуть досягти тільки ті, хто приймає "нерозумні" рішення і йде власним шляхом" (Стів Джобс)

Я розповім вам про те, чого не вчать у підручниках чи в школі.

22.06.2017

«Гражданская война» Виктории Тигипко или Зачем провоцируют украинцев

«Гражданская война» Виктории Тигипко или Зачем провоцируют украинцев

Президент Одесского международного кинофестиваля Виктория Тигипко поделилась сложностями, с которыми сталкиваются организаторы фестиваля. 


Буквально ее слова звучали так:

«У нас война и для всех это все очень страшно. Агенты, никто никого до сих пор не хочет везти, потому что разговор же не со звездами. Мы знаем, украинские признаки у очень многих звезд. Но, к сожалению, мы не с ними напрямую общаемся. Вы же понимаете. Это люди, вокруг которых огромный барьер агентов, и для них — простая вещь, то есть, у нас страна, в которой там есть внутри гражданская война, у нас нерешенный конфликт. Поэтому, увы, они после этого даже не разговаривают», — сказала она.

Эти слова вызвали бурю возмущения у патриотически настроенных украинцев. Бывший глава «Правого сектора» Одесской области Сергей Стерненко пригрозил, что сорвет международный кинофестиваль.

«Или ОМКФ заменит эту сепаратистку на кого-то другого, или все может плохо закончиться», — написал он.

Когда украинские деятели называют внешнюю агрессию «гражданской войной» — это само по себе свидетельствует об их пророссийской позиции. Но, когда это делает жена бывшего вице-премьера в правительстве Виктора Януковича, это звучит вдвойне оскорбительно.