14.05.2017

Що нам, православним, до 500-ліття Реформації?

17 жовтня 1517 року в німецькому місті Вюртемберг католицький священик-чернець Мартін Лютер прибив до дверей своєї церкви написані ним 95 тез проти торгівлі індульгенціями. Ця подія переламала всю європейську історію.

У травневому випуску «Волинських єпархіальних відомостей» Управління Волинської єпархії Київського Патріархату особливої уваги  заслуговує стаття Віктора Гребенюка «Що нам, православним, до 500-ліття Реформації?».  Адже нині ювілей початку Протестантизму відзначається в Україні, де всього-на-всього один відсоток християн-протестантів, із розмахом. Після Указу Президента П. Порошенка міністерства «спустили на місця» вказівки, за якими заходи до цієї події треба проводити і в сільських клубах, і в дитячих садках. Це, звичайно, чиновницькі перекоси, але нам варто знати і те, чому в 1517-му розпочалась церковна реформація у Західній Церкві, і до чого це призвело, і як відбилося на православній Україні.


У 2017-му за президентським Указом в Україні відзначається ювілей початку Протестантизму. Питання, при чім тут ми...

17 жовтня 1517 року в німецькому місті Вюртемберг сталася подія, що переламала всю європейську історію. Католицький священик-чернець Мартін Лютер прибив до дверей своєї церкви написані ним 95 тез проти торгівлі індульгенціями. Так тоді узвичаєно закликали до богословської дискусії.

Але дискусії не вийшло: невдовзі уся Німеччина та Західна й Центральна Європа поринули у вир громадянських воєн, революцій і повстань.

За кілька десятиліть наш континент було трудно впізнати: окрім Православ’я і Католицтва, мільйони людей стали сповідувати нові течії Християнства, названі Протестантизмом.

Чому ж ця дія прорвала тогочасну Європу? Який гнійник проколов Мартін Лютер, прибиваючи свої тези?

13.05.2017

Агентура прокинулася: в Чехії розповіли про активізацію в країні спецслужб Кремля

Президент Чехії Мілош Земан був особливо дружнім дл Росії. Після окупації Криму, він піддав критиці західні економічні санкції відносно Росії, і заперечував, що Кремль надіслав свої війська на територію України.


У Чехії спостерігається значна активізація діяльності спецслужб РФ.


Про це розповів депутат чеського парламенту з фракції християнських демократів, заступник голови комітету з оборони, член комітету з безпеки Іван Габа, повідомляє Поштівка.

За словами парламентарія, російські спецслужби використовують для досягнення своїх цілей окремих чеських політиків, посадових осіб і навіть організації.

“У нашому випадку посилення впливу РФ почалося коли ми почали брати участь у створенні європейської системи протиракетної оборони. І не забуваймо, що в Празі – величезне російське посольство”, – сказав Габа.

24.04.2017

Сашко Лірник: Чому за мої податки утримують тих, хто підтримує агресора і сепаратизм?

Сашко Лірник

В одному з інтерв’ю громадський діяч Антін Мухарський заявив, що Донбас є гангреною України, тому, запевнив він, цю територію слід просто відсікти. Чи справді Схід є цілковито «ватним» і які шляхи має влада для вирішення цієї проблеми – аналізував в інтерв’ю Обозревателю відомий дитячий письменник Олександр Власюк, відомий під псевдонімом «Сашко Лірник».

«Знаєте, мені такі думки теж приходили в голову (про ідею Мухарського – ред.). Водночас я там часто буваю і розумію, що не весь Донбас є гангреною України. Велика частина там «ватного» населення – так, але ж не вся. Тут дуже складно розділити. Тим більше, що військовим шляхом його нереально звільнити прямо зараз – фізично Росія не дасть можливості, адже вона зацікавлена у збереженні такого гнійника…», – підкреслив Лірник.

«У цьому питанні я є прихильником етнічного переселення. Справа в тому, що щодня на окупованій території здійснюється виховання людей, дітей і їхня психологічна обробка. Їх треба рятувати від впливу «русскава міра» і пропаганди. І ті люди, які відчувають себе українцями, надзвичайно страждають там морально. А найгірше в цьому те, що діти виховуються в антиукраїнському дусі. Новітні яничари виховуються нашим ворогом», – наголосив письменник.

19.04.2017

Ця влада не зможе реформувати Україну

Петро Порошенко
Норвезька газета Aftenposten вийшла з передовицею, де зображений президент України Петро Порошенко. Під фотографією підпис: "Ця людина керує найбільш корумпованою країною Європи".

Спрямованість природного добору в політичному середовищі здебільшого негативна, тож на політичний Олімп сходять переважно непорядні, а іноді й нерозумні.

Яка вихідна мотивація людей, що вирішили зайнятися політикою? Марнославство, матеріальне благополуччя? Чи щось інше? Влада – це величезний капітал. Але й колосальна відповідальність. «Саме тому люди високих інтелектуальних позицій часто від влади відмовляються. Вони не прагнуть її, бо морально і розумово є вищими», – писав Осип Мороз, доктор економіки зі США.

Пояснення багатьом вчинкам Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Віктора Януковича, Петра Порошенка криється в їхньому минулому. Волонтер Юрій Касьянов не без сарказму пише: 
«Поїдьте у Вінницю і спитайте, ким був Порошенко за радянської влади? Він що – видатний фізик, хімік, енергетик, винахідник? Він, як Стів Джобс чи Білл Гейтс, стояв біля витоків масової комп’ютеризації? Відкрив сьомий закон Ньютона? Розгадав секрети дослідів Тесли? Влаштував революцію в автомобілебудуванні? Винайшов кубик Рубіка? Ні, він банально і «законно» (закони тоді були «недосконалі», а точніше – злодійські) привласнив солодкі шматки національного багатства, яке створювали працею мільйони українців – кількох поколінь протягом десятиліть».

12.04.2017

"Рідкісна мерзота. Презирство та бойкот", - українці про Івана Дорна



Іван Дорн в інтерв'ю одному з російських видань назвав військову агресію РФ проти України «ссорой двух собратьев» і розповів, що не давав гроші на АТО.


За словами Дорна, гроші виділялися на постраждалих в Маріуполі, але один з волонтерів самостійно розпорядився коштами і купив оптичні приціли. Дорн також сказав, що більше не співпрацює з волонтерами.

З приводу виступу на конкурсі «Нова хвиля» в 2014 році, коли Іван Дорн вийшов на сцену в одязі із зображенням тризуба і виконав пісню українською мовою, він назвав це бажанням «не потрапити в халепу» через костюм.

Це інтерв'ю спричинило хвилю обурення серед користувачів соцмереж.

07.01.2017

Повчальна історія з пам’ятником Олені Телізі - не минулося без провокацій проти України

Оргкомітет із підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру ухвалив рішення про встановлення пам'ятника Олені Телізі - визначній діячці ОУН, відомій поетесі.

Олена Теліга (1907-1942)

Наразі, у Бабиному Яру розпочалися будівельні роботи із встановлення пам'ятника. Орієнтовна дата їхнього завершення - березень цього року. Міський голова Віталій Кличко і міністр культури Україні Євген Нищук здійснюють особистий патронат над будівництвом, що вселяє надію на те, що пам'ятник Олені Телізі нарешті буде встановлено.

29.11.2016

Василь Шкляр: Ми маємо провести повну деокупацію інформаційного простору

Василь Шкляр

Письменник Василь Шкляр не лише озвучує принципові думки про країну, націю і посадовців, а й принципово діє: у 2011 році, після неофіційного оголошення про присвоєння йому Шевченківської премії, автор «Чорного Ворона» звернувся до тодішнього президента Віктора Януковича із заявою, де просив перенести нагородження його цією відзнакою до того часу, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника.

Уже кілька років прихильники творчості Василя Шкляра чекають екранізації «Чорного Ворона». Втім зйомки можуть початися лише наступного року. Про це та інше ми говоримо з паном Василем, який нині пише роман про події 1947 року.


Вияв пошани й любові до мови


— Пане Василю, нещодавно ви писали диктант національної єдності. Вас запросили чи самостійно вирішили приєднатися? Що означає така акція особисто для вас?

— Звісно, на такі заходи запрошують, хоча кожен має змогу долучитися до акції у себе вдома чи будь-де. Диктант національної єдності ми пишемо в День української писемності та мови, і для мене це насамперед вияв глибокої пошани й любові до найбільшої цінності нації — мови. У момент написання диктанту тисячі й тисячі українців думають про одне, і це справді дає відчуття єдності, духовної солідарності.

16.09.2016

Поворот не туди

Як було зруйновано медіагалузь України і що з цим робити


Наталя Іщенко
Дуже багато фільмів жахів починаються з того, що весела компанія повертає на своєму авто на незнайому дорогу. Поворот не туди завжди завершується страхіттям, з яким головні герої борються аж до фінальних титрів кінострічки.

Історія вітчизняної журналістики нагадує мені цей типовий сюжет фільму жахів. Десь, напевно, наприкінці 1990-х — на початку 2000-х, веселі та сповнені надій українські журналісти зробили той самий поворот не туди.

Спочатку хибність шляху була непомітною. Вибори та корпоративні скандали підтримували засоби масової інформації на плаву і забезпечували заможне життя як ЗМІ, так і їхнім працівникам.

В кіно так само на початку неправильно обраної дороги все навколо здається звичним, таким, як раніше. Але поступово краєвид за вікном змінюється...

Що ж до українських медіа, то вони, врешті-решт, потрапляють у примарний світ симулякрів та примар, які створюють досвідчені майстри ілюзій та навіювання (ще їх називають політтехнологами). Вісті «з того світу» потім транслюються в матеріалах та сюжетах у свідомість людей зі справжнього життя. Люди намагаються з цим боротися — наприклад, менше дивляться теленовини. Але спеціалісти з маніпуляцій знаходять нові способи донесення необхідних меседжів — наприклад, безкоштовні газети чи інтернет-проекти, що маскуються під незалежні медіа...

27.07.2016

Україна і резолюція Сейму Польщі. Прощання з польськими ілюзіями?

Резолюція польського сейму, ухвалена 22 липня, викликала шквал емоцій в Україні. З’явилися й відповідні політичні заяви, зокрема президента України, Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Переважно звертається увага на те, що українців звинуватили у геноциді поляків. Однак резолюція має чимало інших «цікавих» моментів.


Із мрією про «східні креси»?


Назва згадуваного документа звучить так «Резолюція Сейму Республіки Польща у справі вшанування жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках». Відразу виникає кілька питань. Кого вважати «жертвами геноциду»? Чи є, наприклад, такою жертвою «громадянин Другої Речі Посполитої», який пішов на службу до німецької чи радянської влади й через те загинув від рук бойовиків УПА? І взагалі, чому вжитий термін «громадяни Другої Речі Посполитої»? Кого можна вважати такими? Адже в 1939 році ця держава перестала існувати, а на теренах Західної України встановилася радянська влада й її жителі автоматично стали громадянами СРСР? А що вже говорити про громадянство цих людей під час німецької окупації. Зрештою, чому визначені саме такі хронологічні межі?