31.07.2023

Націоналізм і комунізм, або Антиманіфест комуністичної партії біороботів

Після Біблії Маніфест комуністичної партії, мабуть, – найпопулярніше друковане видання всіх часі та народів. Так само як і Біблія, він містить певну концепцію світового устрою на момент написання (1848 р.) і програму побудови людської цивілізації «майбутнього» на «нових» засадах.

Перше українське видання «Маніфесту комуністичної партії» (Львів, 1902). Переклад вірогідніше всього зроблений Лесею Українкою в 1901–1902 роках.

Друга світова війна була перемогою не лише одних держав над іншими, а територіальним перерозподілом Європи і світу. Вона була глобальною перемогою лівого світогляду над правим, комплексу лівих ідей над комплексом правих ідей.

Серед країн переможниць у Другій світовій війні виявилась і країна, що була абсолютним злом планети, – Радянський союз. Це була єдина рабовласницька держава серед країн Європи. Країна, де раби становили більшість населення, на відміну від класичних рабовласницьких країн давнини. Країна, де місце Біблії, як то було у християнських країнах, зайняв саме Маніфест комуністичної партії. Причому сфера впливу цієї країни поширилась на половину Європи.

Невдовзі після війни ще понад один мільярд людей встали під прапор Маніфесту – виникли комуністичний Китай, В’єтнам, Корея, де всі «принади» комуністичного способу життя проявились ще більше, ніж у Радянському союзі.

Ідеї Маніфесту глибоко вкорінились і у решті країн Європи і навіть у Північній Америці. Більшість членів всіх парламентів Європи – це люди лівих поглядів. Вони не називають себе комуністами. Цей – термін, з огляду на злочини комуністичних режимів різних країн, тепер не дуже популярний. Вони ховаються під іншими прапорами і гаслами, але при цьому залишаються людьми Маніфесту.

24.07.2023

Онуфрий ни разу не вспомнил о российской агрессии, когда комментировал атаку на собор в Одессе



Обращение Митрополита УПЦ (МП) Онуфрия (Березовского) от 23 июля к жителям Одессы после последних ракетных обстрелов вызывает некоторые замечания. С одной стороны, оно полн слов сострадания и поддержки, с другой – не содержит прямого осуждения российской агрессии, стоящей за этими трагедиями.

В обращении Онуфрий пишет о «очередной вражеской атаке на город Одессу», но не называет, кто именно враг.

«С глубокой грустью восприняли известие об очередной вражеской атаке на город Одессу, в результате чего разрушен Спасо-Преображенский кафедральный собор, жилые дома и другие сооружения. Особой болью является то, что в сегодняшнюю ночь снова погибли люди, многие ранены и госпитализированы. Примите мои искренние соболезнования в связи с этой великой трагедией», – начинает своё обращение Онуфрий, не упоминая ни о российских ракетных обстрелах, ни о полномасштабной войне в своём обращении дальше в тексте.