Чия влада, того і мова, і закон, і право сильного. Владу в Україні на місцях поголовного проживання жертв русифікації утримують російські фашисти (рашисти), і така влада є огидною. Територія рашистської влади в Україні не маленька, а так як жертв русифікацій є мільйони, то рашисти з легкістю вже сімнадцятий рік утримують там владу. Як до, так і з моменту заснування української держави і по сьогоднішній день, вони залишилися керувати органами місцевого самоврядування і державними підприємствами.
Рашизм,- це російський нацизм, мета якого, як і будь-якого нацизму проголошення своєї (в даному випадку російської) раси, нації, культури чи церковного ладу вищою цінністю, а всі інші люди проголошуються нєдочєловєкамі. Так як керівні кадри всіх гілок влади в Україні виховувалися бути холуями Москви, бо всі вони екскомуністи, то відповідно ми і далі живемо в тій же Радянській Україні, а рашизм процвітає. Дрємуча сарафанщина (російський аналог шароварщини), культ особи будь-якого царя (нині Путіна, вчора Сталіна чи якогось там Романова) і водкі,- це рашизм в ідеалі.
Проте, рашизм має свої особливості, і якісно відрізняється від того ж гітлерівського нацизму чи фашизму Муссоліні тим, що російський фашизм є, як це не дико звучить, інтернаціональним. Саме інтернаціоналізм, як пережиток комуністичної пропаганди проти всіх хто не совок (новая общность – совєтскій народ), є геніальним творінням червоних бандитів. Інтернаціональний, отже російський. А ще також відрізняється тим, що рашистами є в переважній більшості навіть не етнічні росіяни, котрі в масі своїй є добрі, приємні люди, а саме виродки інших національностей. Рашистами стають хохли, молдавани, вірмени, поляки, татари, білоруси тощо. Ніякий росіянин не зрівняється з, наприклад, обкцапленим хохляцьким совком в ненависті до всього неросійського. Виродки, - це рушійна сила рашизму. Їхнє бажання примазатись до чогось великого, як їм здається, бо імперського,- робить їх скаженими звірами.
Чому російський нацизм, фашизм за походженням повинен визначатися словом рашизм, а не іншим словом? Бо це слово просте, звучне, зрозуміле і виражає суть явища. Слово «раша», це англійською Росія, а саме слово Росія є нічого інше, як грецьке читання слова «Русь». А все тому, що Московської Русі в природі не існувало, а московитам дуже вже хотілося після поразки Мазепи примазатись до європейської історії. А значить застосування будь-якого перекладу слова «росія» є природнім.
З цього постійно виникає багато непорозумінь, але це нормальна ситуація. Бо якщо я, як нормальна людина не можу любити їсти чорнобильських курей, бо їхня радіаційна мутація шкідлива здоров’ю. То чому я повинен поважати двохголового, модифікованого мутанта бройлера за герб Візантії і православ’я, як це перекручують рашисти, щоб їх не звинувачували в тому, що вони відстоюють інтереси чужої держави. Коли їм вигідно брати у Кремля гранти на підривну в Україні діяльність, то це герб Росії, а коли їх б’ють за рашизм, то це герб Візантії і православ’я. Правда, що «уроди», як і їхній бройлер? Що-що, але всі держави монстри, які мали цей герб рано чи пізно знищувались, а тому сучасну Російську федерацію можливо чекатиме доля попередників. Це буде щаслива доля визволених від російського рабства вільних народів. Природне право народів на незалежність та самовизначення ніякий путін ще не відмінив. І не в силі відмінити, а одна з головних геополітичних завдань України, як держави, це допомогти поневоленим народам Росії здобути волю.
Не знаю, як з рашизмом боряться в інших державах, особливо в державах колишнього союзу, бо це важка проблема всіх Грузій, Казахстанів і Білорусій, але як це робити в Україні відомо. Рашизм не захищає права росіян в Україні, бо самих росіян в Україні просто не має. Росіяни це громадяни Росії, а русскіє це етнос, які так як і українці в Україні ніяким чином не зафіксовані. Не існує документів, які б фіксували національність, а тому не зрозуміло з яких таких причин мінюст реєструє національні громадські організації. В нас же немає ніяких національностей в Україні, ні українців, ні євреїв, ні гагаузів, ні болгар, нікого. Тому в нас навіть президент Ющенко по суті не є українцем, а напевно його національність звучить, як албанотюркський негроїд. А якщо ні, то нехай доведе, що це не так, хай документально доведе, що він українець. А так як документом підтверджуючим громадянство є паспорт, а в паспорті національність не вказана, в свідоцтвах про народження національність батьків теж вже не пишеться, то і немає чого переживати за те, що національність президента кожний може придумати в залежності від своєї освіти та прихильності. Поверніть президенту національність, панове, може це йому допоможе розібратись з ситуацією в країні. Але думаю, що йому вже нічого не допоможе.
Крім того, Мінюст, як легалізуючий громадські організації та партії орган, спільно з прокуратурою, зобов’язаний проводити моніторинг стосовно діяльності організацій і у випадку порушення ними чинного законодавства подавати матеріали в суд з метою заборони таких організацій на території України. Лідерів ж цих організацій, провокаторів, після заборони діяльності їхніх людиноненависницьких угрупувань притягувати до кримінальної відповідальності за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Проте, зараз міністерство юстиції не проводить такого моніторингу, щодо проявів ксенофобії, в тому числі рашизму в Україні. Антиукраїнські сили проводять агресії, вони своїми теплими місцями обрали партію регіонів, комуністів, соціалістів, вітренківців. У них мандати депутатів різних рівнів і вони спокійно проводять шабаші за Україну без українців. І якщо кожний свідомий рашист завжди може повернутись на історичну Батьківщину, а виродок одержати в РФ політичного притулку, то українцям не має куди подітись, як здохнути тут. А тому поки звірячий оскал рашизму ще не кусається, то давайте не будемо сприймати цей оскал за посмішку і знищим цю нечисть в зародку. Антифашистський фронт, антирашистський рух має бути рішучим, щоб не повторити помилки історії коричневої чуми.
Андрій Павловський
http://stopcom.narod.ru/statti/rashyzm.html
Комментариев нет:
Отправить комментарий